Рекомендації

 Рекомендації

вчителям загальноосвітніх навчальних закладів для успішної

      роботи з дітьми, які  мають особливі освітні потреби

Учитель повинен оволодіти необхідними знаннями та навичками:

* ознайомитися з анамнезом, мати уяву про основні види порушень психофізичного розвитку дитини;

*   вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини;

* ураховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учня;

* бути добре ознайомленим з приладами, які використовують його учні з порушеннями зору і слуху, перевіряти придатність слухових апаратів, стежити за чистотою окулярів;

* навчитися визначати, оцінювати і створювати навчальне середовище для дітей з різними потребами;

* зрозуміти важливість цілеспрямованого залучення до роботи з дітьми членів родини, встановлення з ними партнерських стосунків;

*  вивчати головні принципи і стратегії колективної командної роботи;

*  навчитися спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять;

*  навчитися адаптувати навчальні плани, методики, матеріали та середовище до специфічних потреб дітей;

* створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формуванню колективу;

* формувати в дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища. повагою до дітей та батьків.

Асистент - вчителя повинен володіти необхідними знаннями та навичками:

* адаптувати зміст та методи навчання до можливостей і потреб дитини з особливими освітніми потребами;

*  застосовувати під час уроку систему корекційних заходів, спрямованих на опанування дитиною навчального матеріалу;

* разом з учителем забезпечувати виконання навчальної програми та допомагати учням з порушеннями психофізичного розвитку набувати знань, вмінь та навичок, що будуть їм необхідні для повноцінного життя в класі, школі, суспільстві;

* разом із вчителем класу здійснювати соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами, зокрема: проводити навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, використовуючи різноманітні форми роботи та запроваджуючи ефективні форми їх проведення;

* допомагати дітям з особливими освітніми потребами виконувати навчальні завдання;

* здійснювати добір, розробку додаткового дидактичного матеріалу до тем,

   які вивчаються, враховуючи особливі освітні потреби учня відповідно до

   вказівок учителя;

* залучати дітей з особливими освітніми потребами до різних видів

   навчальної діяльності на уроці;

* адаптувати навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами;

* разом із групою фахівців брати участь у розробленні  індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, вивчати особливості діяльності та розвитку дітей, оцінювати їхні навчальні досягнення, виконання ними індивідуальної програми розвитку, вивчати та аналізувати динаміку розвитку дітей з особливими освітніми потребами;

* проводити спостереження за навчальною діяльністю учня з особливими освітніми потребами та об’єктивний запис інформації щодо виконання учнем завдань та змін у його поведінці, повідомляти цю інформацію вчителю;

* інформувати вчителя класу та батьків про досягнення дітей з особливими освітніми потребами.

Численні завдання, які стоять перед асистентом педагога, потребують не лише належної його підготовки, а й постійної підтримки та допомоги з боку вчителя.

Учитель разом з асистентом є учасниками диференційованої команди, вони виконують чітко розділені  ролі у навчальному  процесі, гармонійно доповнюють один одного.

Для створення здорової робочої атмосфери вчителі мають ефективно спілкуватися зі своїми асистентами.

        Розпочати слід із чіткого розуміння сторонами своїх обов’язків, а також створити можливості для їх постійного вільного обговорення. Ефективна комунікація залежить також від того, наскільки обидві сторони чують одна одну та враховують отриману інформацію.

        Учитель постійно несе відповідальність за виконання навчальної програми і зобов’язаний виконувати пов’язані з програмою професійні обов’язки, особисто проводить переважну частину навчання, щоб налагодити взаємодію з учнем, необхідну для отримання даних щодо прийняття належних освітніх рішень. Завдання, що перебувають за межами професійної діяльності, можна делегувати ассистентам.

        Щоб робота асистента у класі була ефективною, він має знати про визначені вчителем цілі в індивідуальному навчальному плані учня, вміти бачити, що учень уже досяг певних поставлених результатів, знати, як звітувати вчителю про свої спостереження.

Якщо в процесі планування індивідуальної навчальної програми зазначено, що учень не може чи не повинен виконувати певні види діяльності самостійно, асистент учителя повинен:

* допомагати учням з фізичними порушеннями та обмеженою мобільністю при виконанні фізичних вправ і під час пересування;

* забезпечувати безпечне оточення для задоволення потреб учнів у сфері особистого догляду на основі поваги до гідності дитини;

* допомагати учням у виконанні щоденних побутових завдань ( наприклад, перевдягатися, харчуватися, дотримуватися особистої гігієни).

        Роль асистентів має полягати в якісній допомозі взаємодії вчителя з учнем через усунення канцелярських, технічних та наглядових бар’єрів на цьому шляху.

На завершення хотілося б навести загальновідомий факт, що якість навчально-виховного процесу значною мірою визначається тим, наскільки враховуються та реалізуються потенційні можливості навчання й розвитку кожної дитини, її індивідуальні особливості. Якими б не були фізичні чи психічні обмеження, у дитини завжди є резерви для розвитку, використання яких може суттєво поліпшити якість її життя.

Пріоритетними напрямами діяльності асистента є сприяння соціальній, емоційній та когнітивній адаптації кожної дитини з тим, щоб вона відчувала себе неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.

У класах, де навчаються учні з різними рівнями розвитку та здібностей, педагоги мають підтримувати один одного у застосуванні найефективніших стратегій навчання.